Іспанці у розмірі м306 сентября 2009

Текст Вікторії Миронюк

Фото надані фестивалем

Сучасного театрального глядача навряд чи здивуєш новими технічними викрутасами або тілесними експериментами. Після різноманітних вуличних практик штибу австралійців Strage Fruit i французів Royale de Luxe та камерних практик, скажімо, театру Suka Off чи навіть псевдоепатажного Жолдака не вдається зберегти своє сприйняття незайманим. Усі теми видаються пережованими, а трюки — розкритими.

Хоча для пересічного київського глядача, який ще як слід не скуштував європейських театральних марципанів, іспанець Фернандо Санчес Кабезудо (Fernando Sбnchez-Cabezudo) aka Mr. KubiK Producciones може стати новим цікавим досвідом. Вистава, яку привезе його театральний колектив на Гогольфест, являє собою постмодерністський мікс із абсурдизму, кафкіанства та лівої критики під соусом чудернацької кубічної форми.

Mr.Kubik Mr.Kubik

Усе почалося у 2004 році в Мадриді. За ініціативою Фернандо Санчеса Кабезудо, його братів Хорхе та Мігеля Ангеля Родрігеза було створено міністудію, де вони займалися, так би мовити, творчим виробництвом. Що вирізняє цей колектив — то це багатогранність творчого досвіду кожного із учасників. Фернандо, наприклад, актор, який становлювався протягом трьох років в Teatro de la Abadia та в різних міжнародних воркшопах. Хорхе та Мігель — сценаристи та кінорежисери, чиї перші стрічки були номіновані на премію Гойя та Zinebi Awards. Вони вдвох створюють відеопроекції для вистав, які часом змінюють акторську реальність на віртуальну зі швидкістю світла. Побувавши на Фринджі, „кубики” прорубали собі вікно з Іспанії в світ і відтоді вже встигли відвідати міжнародні сцени в Кореї, Бразилії, Німеччині та Марокко.

Mr.Kubik Mr.Kubik

Уявіть собі куб трохи більший за метр із маленькими дверцятами та єдиною лампою на міні-стелі. Уявіть також, що ви можете бачити крізь стіни, і одна із них веде, власне, до квартири «героя наших часів», новоспеченого Чарлі Чапліна в умовах більш репресивного неоліберального капіталізму. Із економічного тупика він намагається видряпатися за допомогою абсурдистського рішення — поселитися в просторі М3. Із собою він бере найнеобхідніше: валізу із речами, вазон та ящик від ІКЕА. Та цей мінімалістичний особистий рай невдовзі заповнюється зовнішнім світом, який продукує внутрішніх монстрів.

Mr.Kubik Mr.Kubik

M3 (Cubic Meter) «Кубічний метр» — це комедія маленької людини, яка намагається втримати особисті маленькі цінності у космосі заввишки з півтора метри. Гіперзменшене помешкання, гріховне масове споживання, бар’єри, які заважають соціалізації, різні типи медіанасилля, що перетворюють людину в страх — усі ці мотиви з вистави можна з легкістю та сміхом ковтнути, як пігулку від нічних жахів. І коли здається, що все минулося, раптом нутрощі починають розбухати. Солодка анестезійна таблетка виявилася еліксиром правди.

Mr.Kubik Mr.Kubik


Другие статьи из этого раздела
  • «Токіо/Фестиваль». Театр після Фукушіми

    «Токіо/Фестиваль» театральний фестиваль, що проходить в Токіо щорічно з 28 жовтня по 25 листопада з 2009 року. Театре за підтримки Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» мало змогу відвідати другу половину фестивалю, і дізнатися про стан сучасного театру в Японії.
  • «Идиот» Някрошюса

    «Идиот» — последняя премьера литовского режиссера Эймунтаса Някрошюса, которую показали в Литве, в Италии и в России. После Петербуржского театрального фестиваля «Балтийский дом»«Идиота» увидели и в Москве 14, 15, 16 ноября в Малом театре на фестивале «Сезоны Станиславского». «Идиот»«Някрошюса» удивительным образом передает надрыв Ф. Достоевского, который в романе нагнетается стремительным наплывом персонажей самого разного толка, обычно маргинального, и срывающимся голосом автора. Повествование Достоевского построено по ним же и описанному принципу эпилептического припадка: ускоряющийся лихорадочный тон событий, все на пике своей нервозности, потом невероятный всплеск неожиданного безумия/припадка, минутное просветление и мрачное забвение. В спектакле же этот ненормальный мир передан обострением и даже излишним гротеском персонажей
  • Цнотливий апельсин

    В Українському культурному просторі надміру перебродивший роман Берджеса «Механічний апельсин» отримав своє сценічне вираження в постановці молодого режисера Максима Голенка на сцені Свободного театру. Першоваріант цієї постановки був показаний ще в НАУКМА, в більш адекватній для нього камерній обстановці. Тепер же спектакль є репертуарним у Свободному театрі, і побачити його можна двічі на місяць на Межигірській, 2
  • Юродивий Кармен

    Український режисер Сергій Швидкий створив чудо-виставу, змусивши драматичного актора Кирила Біна танцювати химерний балет. Він спаяцував саму Кармен. О, ця зловісна і прекрасна жінка з присмаком крові, кожна акторка хотіла б зіграти рокову диво-коханку. Але Кармен екстравагантного хореографа-режисера Швидкого — це хлопчик-пава з гострим носом-дзьобом. Сцена терпіла ритми фламенко різних красунь в червоних платтях, настав час гротескній паві-трансвеститу з чорною панчохою на голові сколихнути уяви тендітних хлопчиків.
  • Боль мира

    В рамках фестиваля «Территория» 2 симфонических перформанса Кирилла Серебренникова «Богини из машин» и «Станция» В катакомбах «Винзавода». «Богини из машин» — современное публицистическое выражение боли и жестокости мира в греческих образах. «Станция» — пространственный 3D-стих. Бесконечно красивая поэзия о любви, возможной только на небесах, вне плотского и земного.

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?