Львівський карнавал04 ноября 2008

Відкривався театральний фестиваль «Золотий Лев» цього року традиційною карнавально ходою.

До вашої уваги фотозвіт МАКСИМА КАЗАРІНА.

Карнавальна хода під час «Золотого Лева». Львів Карнавальна хода під час «Золотого Лева». Львів

Карнавальна хода під час «Золотого Лева». Львів Карнавальна хода під час «Золотого Лева». Львів

Карнавальна хода під час «Золотого Лева». Львів Карнавальна хода під час «Золотого Лева». Львів

Карнавальна хода під час «Золотого Лева». Львів Карнавальна хода під час «Золотого Лева». Львів

Карнавальна хода під час «Золотого Лева». Львів Карнавальна хода під час «Золотого Лева». Львів

Карнавальна хода під час «Золотого Лева». Львів Карнавальна хода під час «Золотого Лева». Львів

Карнавальна хода під час «Золотого Лева». Львів Карнавальна хода під час «Золотого Лева». Львів

Карнавальна хода під час «Золотого Лева». Львів Карнавальна хода під час «Золотого Лева». Львів

Карнавальна хода під час «Золотого Лева». Львів Карнавальна хода під час «Золотого Лева». Львів

Карнавальна хода під час «Золотого Лева». Львів Карнавальна хода під час «Золотого Лева». Львів


Другие статьи из этого раздела
  • Док. Тор. Три года спустя

    Со сцены мне рассказывали ужасные вещи: о противоречиях, заблуждениях врачебной практики, о беспомощности медицины, о людях, о том, как злы они бывают, об их боли, но в самые жесткие моменты невольно накатившиеся слезы сопровождались какой-то захватывающей радостью. Я смотрю то, что меня трогает, мне делают больно, режут по живому и это нравится.
  • Фінська сага: сонце не зійде ніколи

    В Театрі на Подолі, на малій сцені, Андрієвський узвіз 20, фіни поставили фінів. Тобто фінський режисер Йоель Лехтонен поставив фінського драматурга Крістіана Смедса. Інтимний зворушливий спектакль «Дедалі темніший будинок», тьмяний і загадковий, наводнений привидами, спогадами, почуттями вини, химерами і капризами старості. Вистава сповнена побутового трагізму піднятого до поетичного сприйняття. І хоч сюжетно Смедс заклав містичні заплутані історії старого дому, незрозумілі підміни батька на сина і навпаки, в дусі опіумного По, але крізь це все проступає палімпсестами просте цілісне життя. Життя як окремий світ, світ де вже не люди, а лише тіні розмахують руками на скелях в променях сонця, що вже зайшло
  • Медея. Миф о пустом пространстве

    В Киеве показали буто-оперу на «Олимпийском» стадионе при закате солнца
  • Радянська історія в іспанській драматургії

    Уся дія постановки відбувається в кабінеті Булгакова, поруч з письмовим столом лежать стоси книжок і телефон… Зловісний телефон, який назавжди змінив долю письменника. Один-єдиним дзвінком Сталін вселяє в Булгакова думку про те, що готовий до розмови з ним. Цим самим він робить письменника одержимим таємним бажанням зустрітися. Вождь ввижається йому повсюди, він з ним говорить і диктує тексти нових листів
  • Озорной бенефис

    Спектакль «Одинокая леди» по пьесе современного автора Игоря Афанасьева ─ это бенефис замечательной актрисы театра на Левом берегу Днепра Ксении Николаевой. Вопреки ожиданиям (зачастую юбилейные постановки ─ просто милые театральные безделицы) это гармоничная и сложная постановка, самоироничная, философская и озорная, с тонко вплетенными в канву повествования автобиографическими аллюзиями.

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?