Самое популярное

«Чекаючи на Годо»
«Чекаючи на Годо»

«Чекаючи на Годо» — ліричний спектакль акторів театру про самих себе, про власну розгубленність і очікування режисера, чуда, Годо. Драма абсурду Семюеля Бекета.

Ігор Постолов
Ігор Постолов

Актор театру ДАХ. Народився в місті Світлодарську на Донбасі. В десятому класі кинув школу заради театрального коледжу в Дніпропетровську.

Соломія Мельник
Соломія Мельник

Акторка театру ДАХ киянка народилася 1984 року Батьки музиканти мати керує фольклорний гуртом «Дай Боже» там з трьох рочків Соломія і співає Для Соломії велике …

Два в одному. «Едіп. Собача будка»
Два в одному. «Едіп. Собача будка»

Влад Троїцький поставив до цьогорічного Гогольфесту найсуперечливішу і найрадикальнішу виставу театру «ДАХ — Едіп Собача будка» Два фактично різних спектаклі розділені антрактом демонструють …

Микола Хвильовий: Останній Романтик
Микола Хвильовий: Останній Романтик

20–30 і роки ХХ століття — що там на розбитому роздоріжжі між першою світовою і громадянською війнами між Росією і Європою між націоналізмом і комунізмом коли вся країна билася й звивалася …

«Эдип»: печальная стая
«Эдип»: печальная стая

Работать с таким материалом как древнегреческая трагедия чрезвычайно сложно в современных условиях пафос высокой трагедии напоминает о былом величии греческого театра …

LENN ON. Киры Малининой

Половина головы лысая, вторая лысеет, жужжит машинка для бритья, клоки волос падают на пол и на голые плечи. Из зеркала смотрит худой, уставший, злой, нервный человек чем-то отдаленно напоминающий Джона. Закончив, он умывается. Вглядываясь в свое отражение в зеркале, проводит рукой по лысой голове, сплевывает в умывальник, направляется к выходу

«Глаза голубой собаки» Киры Малининой

Темная комната. Он сидит на стуле, закрыв глаза. Она греет руки, поднося их к лампе, пристально смотрит на него, дует. Привстает, чтобы дотянуться. Не касаясь, гладит его волосы. Он медленно открывает глаза.

Мариам Агамян «3:3: 6»

Герои не видят и не слышат друг друга, что они говорят не имеет для собеседника никакого значения. Эти сцены повторяются снова и снова, пока хоть в одной из пар не вспыхнет понимание.

«Село.Еволюція» (8-й поверх), «Надsя» Ден Гуменний

напівтемна сцена. По центру сцени сучасне низьке ліжко та столик у східному стилі. Кімната побудована за принципами європейського мінімалізму. Псує гармонію лише трилітровий бутель з непевною каламутною рідиною та чоботи біля ліжка: вони рожеві й містично блищать від вранішнього сонця.

«Час комах» Катерина Бабкіна

На сцені — споруджено кімнату та кухню, вони розділені перегородкою, без однієї стіни, через цю відсутню стіну глядач і бачить сценічний простір. Двері між кімнатою та кухнею риплять. В кімнаті на протилежній від глядача стіні — вхідні двері до квартири.

«Панда» Наталя Лютенко

Задній план сцени являє собою стилізовану стіну з кількома дверима та вікнами. Збоку сходи, які ведуть на другий ярус. В залежності від ситуації, декорації повинні асоціюватися з житловим помешканням, офісом, дахом багатоповерхового будинку, тощо…

«Буна» Віра Маковій

Як здріють курузки, рву їх луплю і кладу у баняк варити, жовті вони такі, як золото, аж у баняк не вміщаються, і я беру великий, такий на десять літрів, щоб кожному дісталося по два курудзи, коли вони прийдуть з церкви. Дивлюся я й до своєї картоплі, копаю її там, де найбільше билля, і звідти розсипається така велика гладка бараболя, рожева, червона, біла, а груда землі, так і сама з неї сходить.

«ГАСТАРБАЙТЕРСЬКІ СЕЗОНИ» Наталка Доляк

Малогабаритна квартирка у східному Берліні. Обставлена доволі бідно. Картонний комод у кутку, обдертий журнальний столик посеред кімнати, на підлозі ортопедичний матрац з зім’ятою постіллю, нашвидкуруч прикритий картатим пледом, замість шафи величезний вішальник на колесах, на якому висить безліч суконь, та ще й накидано зверху купою одежу.

«Дачі» Марисі Нікітюк

Вечір п’ятниці. У Ради Василівни на веранді збираються сусіди. Спекотний літній день завершується рятівною прохолодою. З людей йде пар, вони червоні і мокрі. З одного боку дач стоїть ліс стіною, чим ближче ніч, тим зловісніше ліс.

«ПАЛАЧ» Мариам Агамян

Палач. Я не мог с ними. Представь, как выглядит человек, который убивает. Кровавые подтеки на одежде, ссадины и мозоли от топора. Попутчик. Как? Палач. Палачи. Они убивают. Преступников казнить кто-то должен? Должен. Так вот они казнят. Работа как работа. Но как можно быть такими черствыми. Как к куску мяса к человеку относиться. Как?

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?
фотоаппарат . Авторские статуэтки на statuetka.kiev.ua + бесплатная доставка.